Ще одна державна гарантія: як НБУ планує рятувати небанківські фінустанови від банкрутств

Aнaлітики ринку сaму ідeю ствoрeння систeми гaрaнтувaння исполнение) стрaxoвиків і крeдитниx сoюзів тaкoж здeбільшoгo підтримують. Oднaк, і в свoю чeргу звeртaють увaгу нa пeвні «підвoдні кaмeні».

«Я бaчу в цьoму сeнс, aлe трeбa рoзуміти, щo туточки питaння в тoму щo, якщo цeй фoнд будe прaцювaти лишe зa рaxунoк внeсків нeбaнківськиx прoфeсійниx учaсників фінaнсoвoгo ринку, тo в принципі він мoжe пoкривaти ризики лишe пeвниx бaнкрутств. Якщo цe будe бaнкрутствo якoїсь систeмнoї кoмпaнії, він пoкритe цe нe змoжe. Якщo цe будe бaнкрутствo якeсь сeрійнe чи кaскaднe під чaс кризи, кoли бaнкрутують дeсятки кoмпaній, тoді тим більшe нe змoжe пoкрити. Шелковица питaння: чи будуть рoзпoвсюджувaтися дeржaвні гaрaнтії нa вклaди в нeбaнківські фінансові установи? Тобто — чи если, наприклад, держава допомагати цьому фонду, як вона допомагала під полоса кризи 2014-2015 рр банківському фонду гарантування? Чи если докапіталізовувати цей фонд? Чи если якась гарантована сума получай небанківському фінансовому ринку? Від цього залежить ключовий рівень ризиків. Якщо без- буде, то тоді цей ресурс буде відігравати скоріше таку ритуальну функцію заспокоєння клієнтів, але мало-: неграмотный буде мати змоги системно вирішувати проблему ризиків», — каже в коментарі предприятие фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Щодо самої суми гарантування, в таком случае тут, на думку Олексія Крона, треба відштовхуватися від стратегії реформування цього сектору фінансового ринку. «Сверху мій погляд, небанківський фінансовий директриса має бути для професійних учасників аль для кваліфікованих інвесторів, назвемо їх круглым счетом. У випадку, якщо він если для кваліфікованих інвесторів, ресурс гарантування взагалі не потрібен, тому що тоді встановлюється, наприклад, мінімальна вачик, яку можна вкладати в небанківський фінансовий ринок — скажімо, від 1 млн гривень. Отнюдь не менше. Тоді відсікаються дрібні вкладники, які мають 100-200 тис гривень. Кваліфіковані вкладники мають діяти уж на свій страх і ризик. Якщо вони втратять гроші, в таком случае це їхні проблеми — государство не має допомагати і ніякі фонди гарантування їм також нічого маловыгодный мають віддавати. Але якщо постоянно-таки до певних ферментів небанківського фінансового ринку будуть допущені вкладники фізособи з невеликими сумами, тоді я думаю, що вслед аналогією банківської системи необходимо встановлювати суму гарантування сверху рівні банківських 200 тис гривень», — каже аналітик.

Зауважимо, в самому НБУ поки мало-: неграмотный озвучують, на які суми гарантованого покриття можуть розраховувати вкладники кредитних спілок і страхових компаній.

«Якщо говорити ради суму, яку буде покривати ФГВФО, у випадку створення системи гарантій, так вона повинна розраховуватися виходячи із середніх обсягів коштів точно по подібних співтовариствах. Немає точних даних якою вона може бути», — каже у коментарі профессия керівник компанії Perfomance Management Сергій Сароян.

В пирушка же час, економіст Олюся Пендзин звертає увагу в те, що участь банків у системі гарантування є безлюдный (=малолюдный) безкоштовною і забирає від 1 прежде 1,5 % відсоткової ставки. «Привабливість кредитних спілок сьогодні в тому, що вони мінімізують свої видатки і таким чином дають більш привабливі відсотки с целью тих, хто хоче отримати у них кредити либо для вкладників, які можуть отримати більш високі відсотки. Если ми починаємо говорити для гарантування, то це додаткові видатки і пользу кого СК і для кредитних спілок, які безперечно будуть покриватися ради рахунок майбутніх доходів, які будуть отримувати їх учасники.», — каже він.

Такі видатки, для думку Олега Пендзина, угоду кому) сегменту небанківського фінансового ринку можуть бути навіть більшими аніж исполнение) банків. «Коли ми говоримо для кредитні спілки то, в соответствии с-перше, загальний ареал охоплення кредитними спілками власне населення він є значно меншим, ніж банківських структур, і якщо ми порівняємо 1,7 млрд гривень вкладень в кредитні спілки із загальним портфелем депозитів в банківській системі, так ця різниця в сотні в один прекрасный день. Разом з тим, адміністративні видатки располагаться на одних, і ляжуть для інших. Одна справа, если вас багато і коли ви вкладаєте туди гроші і засим відсоток менший. Друга направо, коли вас небагато, але забезпечувати діяльність структури священнодействие по-любому», — каже економіст. Важливим моментом він бачить і тетюха, чи буде участь небанківських фінустанов у системі гарантування обов’язковою чи ні. «На банківської системи на сьогоднішній отрезок времени участь не є обов’язковою. Це є додаткова конкурентна перевага. Тобто копилка може бути членом фонду гарантування, а може і мало-: неграмотный бути ним. Якщо це і угоду кому) кредитних спілок буде необов’язково, як у банківській системі, так тут питання: Скільки если коштувати утримання такої структури объединение гарантуванню? Наскільки це збільшить видатки кредитних спілок зокрема? І чи захочуть їх учасники взагалі входити в такі речі? Тобто, якщо ситуація розвивається таким чином, ведь чи готові на сьогоднішній секундочку учасники цих кредитних спілок платити дорожче в целях того, щоб мати гарантії?», — бросать Олег Пендзин.

Суттєві ризики економіст бачить і ради самого ФГВФО у випадку, якщо пирушка візьме на себе зобов’язання ровно по кредитних спілках, і для держави загалом. «Возьми виплату гарантованих сьогодні 200 тисяч гривень ФГВФО виділяє регалии. Державі гроші повертаються із продажу скворец збанкрутілих банків, яке ліквідаційні комісії банків передають фонду интересах реалізації. А яке сьогодні майно мають кредитні спілки? Тамо немає нічого. Будьмо відверті. Тоді яким чином если забезпечуватися це гарантування?»,— каже Олюся Пендзин.

Альтернативою ФГВФО интересах СК може стати і механізм перестрахування. «У всьому світі получи и распишись сьогоднішній момент діють механізми перестрахування ризиків, особливо, що стосується страхових компаній і страхування життя. Тобто, страхові компанії самі себя страхують у більш потужних компаніях і таким чином забезпечують гарантії виконання своїх зобов’язань в области відношенню до вкладників», — балакать Олег Пендзин.

Альтернативи ФГВФО у випадку кредитних спілок аналітики поки маловыгодный бачать. «Однозначно систему гарантування, якщо вже створювати, в таком случае тільки на базі ФГВФО си як потрібна централізація влади по-над усіма процесами. Абсолютно невзирая на лица пам\’ятати, що створення єдиного фонду гарантування про банків та інших кредитних установ, предварительно яких належать кредитні спілки, — світова действие», — говорить Сергій Сароян.

В пирушка же час Ольга Гурбич наголошує получи тому, що до того як запускати систему гарантування балансир повинен впевнитися в якості кредитних спілок та страховиків життя, вклади та виплати яких гарантуватиме створена державна прием. «Для цього НБУ мусить вибудувати надійний пруденційний нагляд вслед ринком. Пересвідчитися, що послуги надають платоспроможні установи з достатнім запасом капіталу, які сумлінно виконують нормативи та систематически звітують. Ми також повинні запровадити заходи раннього реагування, які виявлятимуть ризики, що можуть спричинити проблеми з платоспроможністю установи», — каже вона.

Зацікавленість самих гравців ринку в наявності системи гарантування, по (по грибы) словами В\’ячеслава Гавриленка, має дати відповіді в всі запитання, які с ходу іще виникають. «Це питання зусиль і бажання з боку основних гравців для цьому ринку. Відповіді знайти можна. Повторюся — ми ради систему гарантування», — каже він.

Нагадаємо, регулятором фінансових, страхових, лізингових, факторингових компаній, ломбардів та кредитних спілок НБУ став 1 липня 2020 року. Це получается наслідком прийняття Верховною радою закону насчет спліт.

Надія Михальчук, спеціально в (видах дело

Комментарии запрещены.